- замовчати
- I зам`овчати
див. замовчувати.
II замовч`ати-чу́, -чи́ш, док., розм.Те саме, що замовкнути 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
замовчати — дієслово доконаного виду не сказати чогось замовчати дієслово доконаного виду замовкнути розм … Орфографічний словник української мови
замовчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до замовчати … Український тлумачний словник
замовчання — я, с. Дія за знач. замовчати … Український тлумачний словник
зашикати — аю, аєш, док., на кого і без додатка, розм. Почати шикати, заговорити шш , примушуючи замовчати … Український тлумачний словник
мовчати — (нічого не говорити; зберігати щось у таємниці); замовчувати, замовчати (з певною метою обминати мовчанкою щось); помовчувати, помовчати, помовкувати (ухиляючись, утримуючись від розмов) … Словник синонімів української мови
приховувати — I = приховати 1) (що не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ховати, ховатися (з чим), приховуватися, приховатися (з чим), заховувати, заховати, таїти, таїтися (з чим), у[в]таювати, у[в]таїти, притаювати, притаїти, затаювати, затаїти,… … Словник синонімів української мови
одтаїтися — таюся, таїшся, Пр. Відмовитися від сказаного, замовчати. Вшыткого ся одтаїв на протокулі … Словник лемківскої говірки